Поради логопеда

ЛЕПЕТУНИ 1 серія  https://www.youtube.com/watch?v=oV16Oq3LFcA&t=7s
ЛЕПЕТУНИ 2 серія  https://www.youtube.com/watch?v=m6teF-_tNk4

Сторінка у Фейсбук  Інклюзивно-ресурсного центру № 3  м.Миколаєва    https://www.facebook.com/irc3niko

В ЯКИХ ВИПАДКАХ

БАТЬКИ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДЛЯ КОНСУЛЬТАЦІЇ

В ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР:

• якщо дитині виповнилось 2,5-3роки, а вона все ще не розмовляє, користується жестами/не користується жестами при спілкуванні, не цікавиться іграшками та книжечками, не може виконати просту інструкцію дорослого (наприклад, «Принеси мені машинку», «Постав чашечку на стіл» тощо), з нею не можливо зайти до супермаркету, бо вона  хватає товар з полиці без дозволу;
• якщо мовлення дитини після 4 років мало зрозуміле для оточуючих;
• якщо дитина, яка закінчує перший клас, не навчилася усвідомлено читати; забуває літери письмові та друковані, плутає  їх; не вміє розв’язувати приклади в межах 10 самостійно чи виконує дії додавання та віднімання в межах 10 з опорою на предмети або пальці; не орієнтується в зошиті;
•  якщо дитина  не встигає за темпом роботи групи (класу), засвоює навчальну програму на низькому рівні;
• якщо дитина потребує індивідуальної форми навчання або має право на інклюзивну форму навчання;
• якщо дитина імпульсивна: надає відповіді, не дослухавши запитання, не має можливості контролювати свої дії, не вміє прогнозувати наслідки своїх вчинків, відсутня стабільність в результативності виконання завдань;
• якщо дитина неуважна, зазнає труднощів у самоорганізації, не доводить виконання завдання до логічного завершення;
• якщо дитина почала пропускати шкільні заняття, обманювати.                                                                                                                                                                                   Інклюзивно-ресурсний центр № 3: вул.Курортна,2-а  тел.: 40-42-22, irc3niko@gmail.com

За бажанням батьки (або особи, які їх замінюють) можуть звернутися до інклюзивно-ресурсного центру. Достатньо мати при собі паспорт,

свідоцтво про народження дитини, амбулаторну картку, робочі зошити (якщо дитина шкільного віку).

Таке звернення буде носити консультативний характер.

Коли дитині потрібен логопед?

        Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення.

Мовленнєві норми у розвитку дитини.

•  2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у».
•  5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да».
•  9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об’єднує однакові склади в слова.
•  до кінця 2 років – знає до трьохсот слів.
• до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів. Але якщо при цьому батьки розуміють малюка, то причин для хвилювання немає.
• 4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів.
• 5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв’язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:

• У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
• В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах». Отоларинголог встановив зниження слуху. Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів. Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння. Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»). Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
• У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.
• У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
• До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
• У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
• До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
• Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
• Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок). До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка. Розмовляючи, мимовільно просовує язик між зубами. Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання. Дитина говорить «в ніс», гугнявить. Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно
• Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
• У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно. Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки. Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
• Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді). Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).
  

Джерело: http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/koli-ditin-potrben-logoped
© ЖивиАктивно

Розвиток активного мовлення дітей раннього  віку .

До 1,5 року мовлення дитини розвивається досить повільно. У цей період вона засвоює від ЗО-40 до 100 слів і вживає їх дуже рідко. Значно ініціативнішою дитина стає після того, як їй виповниться 1,5 року. Вона не лише вимагає називати предмети, а сама пробує вимовляти слова, якими ці предмети називають. Усе це помітно підвищує темп розвитку її мовлення: до кінця 2-го року життя вона використовує до 300 слів, 3-го - до 1500.

Розвиток словника дитини є процесом нерівномірного накопичення різних слів. Слів-предметів у неї завжди більше, ніж слів-дій; слів-відношень більше, ніж слів-ознак. У словнику дітей 3-го року життя переважають іменники, які позначають засоби пересування, предмети побуту, об'єкти живої природи. Пасивний словник переважає активний в 1,2-1,3 раза.

На 3-му році життя у малюка зростає інтерес до мови людей, які його оточують, особливо, якщо вона спрямована на нього. Словник дітей містить усі частини мови. Більшість його становлять іменники (до 60%), дієслова (приблизно 27%), прикметники (10-12%).

Мовлення малюка на перших порах є автономним - мало подібним до мовлення дорослого, оскільки вія вживає слова, якими дорослі не користуються. Ці слова ("ам-ам", "ав-ав", "ням-ням", "бека") дорослі (мама, няня)спеціально придумують для дітей, вважаючи, що вони більш доступні дітям. Крім того, дитина викривляє у своєму мовленні слова дорослого, адже в неї ще недостатньо розвинені фонематичний слух, звукова артикуляція, через що вона мимоволі змінює звукову форму слова: молоко вимовляє "моко", голова - "гова" тощо. Здебільшого дитина вимовляє наголошений і перший склади, через що спотворюється звуковий склад середини слова.

За правильного мовного виховання, коли дорослі вимагають чіткої вимови слів, виправляють її, автономне мовлення швидко зникає. Якщо дорослі підтримують автономне мовлення, воно може зберігатися довго, затримуючи становлення правильного.

У ранньому дитинстві відбувається засвоєння граматичної будови рідної мови. Спочатку (приблизно до 1-го року 10-ти місяців) діти обмежуються реченнями, які складаються з одного, пізніше з двох слів, що не змінюються за родами і відмінками. Кожне таке слово-речення може мати кілька різних значень: коли малюк вимовляє слово " мама", це може означати "мамо, візьми мене на руки", "мамо, Я хочу гуляти" і багато іншого. Пізніше мовлення дитини починає набувати зв'язного характеру і виражає найпростіші відношення між предметами. Оволодівши під час предметної діяльності способами використання предметів, діти починають вловлювати і використовувати граматичні форми, за допомогою яких ці способи можна позначити. Так, засвоївши використання висловлювань "забив молотком", "узяв совочком", дитина вловлює, що закінчення "ом" має знаряддєвий зміст, і починає застосовувати його до нових предметів-знарядь ("ножом", "ложком", "лопатком"). Під впливом дорослих такі неправомірні перенесення зникають. До 3-х років дитина оволодіває використанням багатьох відмінкових закінчень.

Удосконалюється у ранньому віці і звуковий склад мови: використання різноманітних звуків мови (фонематичний слух), формування правильної звуковимови. Спершу дитина вловлює загальну ритмічно-мелодійну структуру слова або фрази, а наприкінці 2-го - на 3-му році життя правильно вимовляє звуки. Тому мова дорослих, які спілкуються з нею, повинна бути правильною, з вимовлянням звуків, розміреним темпом.

На перших порах розвитку мовлення дитини є ситуативним, пов'язаним зі спільною з дорослими та однолітками практичною діяльністю. Часто воно розгортається у формі діалогу, який сприяє розвитку соціальних відносин дитини. За допомогою діалогу діти залучають одне одного до гри, заняття, встановлюють між собою контакт. Деякі з них не вміють підтримувати розмову однолітка або дорослого, тому необхідно залучати дитину до таких ігор, у яких ролі вимагають розмовляти, а теми розмов підказує ігрова ситуація, вивчати маленькі сценки з казок.

У ранньому віці виникає й описове мовлення дитини, що пов'язано з розширенням кола її спілкування, уявлень, підвищенням її самостійності. Ситуативне, згорнуте мовлення (жести, міміка) вже не може забезпечити всіх потреб дитини, наприклад, коли вона намагається розповісти про невідомі для вихователя події. Тому суперечність між потребою у спілкуванні, взаєморозумінні та обмеженістю засобів для цього зумовлює виникнення описового, розгорнутого мовлення. Його формування відбувається за участю дорослого, який ознайомлює дитину з прикладами, еталонами такого мовлення (казки, розповіді).

Активне мовлення на 3-му році життя нагадує мовлення дошкільника. Відбувається подальше оволодіння граматичною будовою мови. Діти вживають багатослівні і складні підрядні речення, майбутній час дієслів, прикметники, сполучники, прийменники, починають помічати неправильну вимову окремих слів, іноді відмінкових закінчень. Поступово мова стає основним засобом спілкування дитини з дорослими та однолітками. її активний словник збагачується за актуальної потреби висловлюватись, належної уваги дорослих до запитань, розгорнутих відповідей на них. Мовні вправляння під час виконання різнопланових завдань сприяють налагодженню стосунків дорослого і дитини у процесі спілкування.

Отже, оволодіння мовленням має важливе значення для різних сторін психічного розвитку дитини. У процесі мовлення відбувається передавання дитині суспільного досвіду, керівництво її діяльністю з боку дорослих. Під впливом мовлення перебудовуються психічні процеси дитини